Що дитина зазвичай вміє у 2 роки: орієнтир для батьків

У два роки дитина вже дуже багато чого хоче робити сама. «Я сама!», «Не хочу!», «Дай!» — знайомо майже кожним батькам.

Хтось у цьому віці говорить цілими фразами, хтось поки більше показує жестами. Одна дитина сама їсть ложкою, інша ще просить її погодувати. І це нормально: діти розвиваються у своєму темпі.

Тому цей список — не про те, що дитина «повинна» вміти до свого другого дня народження. Це просто орієнтир, який допоможе зрозуміти, які навички зазвичай поступово зʼявляються у цьому віці.

Мовлення

У два роки дитина зазвичай уже активно намагається спілкуватися.

Вона може:

• використовувати слова, щоб попросити або показати, чого хоче
• називати знайомих людей, предмети, тварин
• складати прості фрази
• розуміти прості прохання
• показувати пальцем на те, що її зацікавило
• повторювати нові слова
• розглядати книжки та слухати короткі історії

Але тут дуже важливо не порівнювати дітей між собою. Кількість слів може сильно відрізнятися.

Краще звертати увагу на те, чи дитина намагається спілкуватися, розуміє звернене мовлення і поступово додає нові слова та способи комунікації.

Рух

У цьому віці дитині вже мало просто ходити — їй хочеться бігати, лазити, тягнути, штовхати й усе перевіряти на міцність.

Дитина може:

• впевнено ходити та бігати
• підніматися сходами з допомогою
• залазити на невисокі поверхні
• кидати та штовхати мʼяч
• пробувати стрибати
• будувати вежі з кубиків
• перегортати сторінки книжки
• малювати каракулі та прості лінії

Не страшно, якщо щось поки не виходить. У два роки координація ще активно розвивається.

«Я сама!»

Одна з найважливіших навичок у цьому віці — поступово ставати самостійнішою.

Можна вже пробувати:

• їсти ложкою
• пити з чашки
• мити руки з допомогою дорослого
• знімати простий одяг
• намагатися взуватися
• складати іграшки на місце
• допомагати дорослим із простими справами

Наприклад, замість того щоб самому прибрати всі іграшки, можна сказати:

Краще: «Давай ти покладеш машинки в коробку, а я зберу кубики».

Так дитина не просто «допомагає мамі», а поступово вчиться робити щось сама.

А як щодо горщика?

У два роки одні діти вже цікавляться горщиком, інші — взагалі не хочуть про нього чути.

І те, і інше може бути нормальним.

Можна знайомити дитину з горщиком, пояснювати, для чого він потрібен, але не перетворювати це на щоденну боротьбу.

Не варто поспішати тільки тому, що «всі вже привчили».

Як дитина грається і пізнає світ?

У два роки дитина багато чого вчиться саме під час гри.

Вона може годувати ляльку, вкладати ведмедика спати, катати машинку, будувати башту, сортувати предмети, розглядати книжки, копіювати те, що роблять дорослі.

І зовсім не обовʼязково купувати десятки «розвивальних» іграшок.

Коробка може стати будиночком, ложка — кухонним приладдям, а подушка — горою, на яку треба залізти.

Для розвитку в цьому віці часто достатньо гратися, розмовляти, читати, гуляти та дозволяти дитині пробувати щось самостійно.

Емоції та інші діти

У два роки дитина вже дуже добре знає, чого хоче. А от домовлятися ще тільки вчиться.

Тому «не хочу», «моє!», сльози та істерики — не рідкість.

Дитина поступово вчиться:

• показувати, чого хоче
• просити допомоги
• чекати недовго
• помічати інших дітей
• гратися поруч з ними
• називати прості емоції
• приймати маленькі обмеження

При цьому не варто очікувати, що дворічна дитина буде добре ділитися іграшками або спокійно чекати своєї черги. Для цього віку це ще складні навички.

Що важливо вміти перед садочком?

Якщо дитина скоро піде в садочок, батькам часто хочеться навчити її всього одразу.

Насправді набагато корисніше поступово потренувати прості речі:

• їсти та пити самостійно
• мити руки
• показувати або говорити, що хочеться в туалет
• знімати простий одяг
• просити допомоги
• розуміти прості прохання
• складати свої речі
• говорити «не хочу», «боляче», «допоможи»

І не потрібно чекати, що перед садочком дитина буде робити все це ідеально.

Невеликий чекліст

Спробуйте не ставити галочки як на іспиті. Просто подивіться, що вже виходить:

А якщо щось поки не виходить?

Не потрібно лякатися через один пункт у списку.

У цьому віці різниця між дітьми може бути дуже помітною. Хтось багато говорить, але ще погано їсть самостійно. Хтось чудово лазить і бігає, але майже не говорить.

Дивіться не тільки на те, що дитина вже вміє, а й на те, як вона розвивається з часом.

Якщо вас щось тривалий час турбує, дитина втратила навичку, яку вже мала, або ви бачите інші незвичні зміни, краще обговорити це з педіатром.

Не для того, щоб знайти «відставання» за чеклістом, а щоб зрозуміти, чи потрібна дитині додаткова підтримка.

Головне

У два роки дитина не повинна вміти все.

Вона вчиться бути самостійною, говорити про свої бажання, взаємодіяти з іншими та справлятися з емоціями — і на це потрібен час.

Тому замість:

Не варто: «Чому інші вже це вміють?»

краще запитати себе:

Краще: «Що я можу дати своїй дитині спробувати самостійно?»

Одягнути шкарпетку. Прибрати машинку. Налити воду. Сказати «не хочу». Попросити «допоможи».

Саме з таких маленьких щоденних кроків і виростає самостійність.